olga_den_f

*
© Свічка на моєму підвіконні вже догорає ...

Сьогодні дуже сусма річниця. Мої дідусь і мама часто розповідали про жахіття тих часів, я вже писала про це. Зараз напишу два абзаци зі свого архіву :

"... одного разу, сталась така напасть : прийшли до нас такі собі чоловічки, як казав наш дідусь : " У шапках з пиптиками і зі звіздами на лобах - " сувіти ". І почали вони нас, і всіх наших односельчан відверто і нагло грабувати. Відібрали все - зерно, муку, картоплю, соління, худобу і землю. Залишили нам лише двір, надвірні будівлі і хату. Залишилась ще маленька бочечка меду, яку дідусь закопав у непролазних вишневих і тернових хащах. А якось треба було пережити зиму.

Взимку наша сім'я їла коржики які пекли на воді із подрібнених у крупорушці качанів від кукурудзи (без зерен), які були заготовлені щоб топити ними піч. Коли прийшла весна, на луках віріс кінський щовель. Почали його рвати у мішки, подрібнювати, змішувати з тією шулухою, що робили з качанів, і пекти з тієї суміші матарженики-щовляники у печі, без олії і без масла, на сухій сковороді".

Фото348